
Увага! Присутня ненормативна лексика!
1. Трудові будні звичайного абітурієнта
2. Потребую Вашої допомоги
3. Анонс Kyiv Minicamp July – Podcasting
Посилання:
1. Kyiv Minicamp July – Podcasting (реєстрація на подію)
[podcast]http://masterpiecer.org.ua/pod/sho-y-masterpiecera-3.mp3[/podcast]
Podcast: Play in new window | Download

(Всього:10 голосів. 4.8 з 5)

10 Липень , 2008 о 12:06
[...] Наступний випуск мого подкасту Сторінка подкасту на podcaster.org.ua [...]
10 Липень , 2008 о 13:13
розійтись.
не факт що вона поступить в Київ. може вона залишиться в рідному місті вчитися, чи поїде в Львів? ти ще не нагулявся, вона тим більше.
10 Липень , 2008 о 14:01
Сашко, скільки писано-переписано книг про таку любов! Навіть як вона і Ти дочекаєтесь – то чи Вона не спокуситься Великим містом? Друже, переїжджай, радий буду з Тобою випити пивка і шукаю нове серденько))
10 Липень , 2008 о 14:36
[...] зрідка мастерпісера, який буквально сьогодні потішив новим ШоУ (він до речі просить поради). А решта? Люди, ви де? Чого [...]
10 Липень , 2008 о 18:27
Так, проанонсував подкаст Олега Боженка – то вже б і посилання дав! А взагалі – класно піариш!
Дійсно, захотілось послухати!
10 Липень , 2008 о 19:10
letrodectus, слухай, ти певно екстрасенс. До появи мене в її житті вона збиралася у Львів… Я тебе починаю боятись, Яно 0_0
Подзвони мені на днях – можливо, зустрінемось
Номер можна знайти в блозі.
А піарщик з мене ого який
Про це, до речі, треба буде розповісти в наступному подкасті… Отак і народжуються теми
Гетьманець, теж, до речі, варіант. дівчина вона видна, ще б битися довелось… Хоч я тебе і не знаю, але випити пивка захотілося
jarofed, в нього ще немає інфраструктури необхідної, тому давати посилання було нікуди
10 Липень , 2008 о 22:16
1. ти от чекатимеш, а вона?
2. Київ-Хмельницький…навряд стипендії вистачить)))
3. ти б дівчину спочатку спитав, що вона думає.
і моя власна думка – ніц не вийде, бо два роки надто багато. а ви ще надто маленькі та імпульсивні. так що можеш лишити все як є. але нічого не обіцяй. ще гірше буде.
10 Липень , 2008 о 22:36
Oleksandra,
Якщо дуже захотіти
Хоча враховуючи що якраз стипендіями нас не балують…
1. Ця чекатиме.
2. Вистачить
3. Там взагалі мертвий випадок. Я її питаю, вона починає плакати, не може вимовити слова і тицяється мені головою у груди. Все. На півгодини наше побачення паралізоване.
Щодо лишити все як є з 0% гарантії – я теж про це думав. Певно, так і зроблю.
10 Липень , 2008 о 23:04
ну я її чудово розумію..мабуть як ніхто.
ти ж не знаєш що і як буде далі? ніхто не знає. головне не обіцяти того, що не можеш гарантувати на 100%
ну і ще…дійсно краще про це не думати. бо тоді приходить ппц. мене от чудово відволікає завал по самі вуха на роботі. я не висипаюсь, я втомлююмь аж до втрати здатності ходити. але і непотрібним думкам нема місця в голові.
отаке.
11 Липень , 2008 о 10:32
masterpiecer
Міг хоч на блоґ дати посилання…
Вчора випусти 1й випуск свого подкасту — http://mrgall.com/blog/2008/07/11/podcast-webdev-1/
11 Липень , 2008 о 10:52
Oleksandra, я знаю там ситуацію. Порівняно з вашою проблемою моя просто смокче бебу і курить бамбук…
Як буде нормальний інет доставлю
А знаєш що найстрашніше? Я ЗНАЮ ЩО БУДЕ ДАЛІ. АБСОЛЮТНО СЕРЙОЗНО. І найоголовніше – далі буде не вона… Але я не можу в це повірити… Тому і мучаюся душевно…
MrGALL, та якось завертівся не поставив
11 Липень , 2008 о 21:45
Якщо вагаєшся — забий. Починай життя з чистого аркушу.
Я теж не вірю в кохання на відстані. Але воно існує — Факт.
13 Липень , 2008 о 11:35
Druid, теж слушна порада
14 Липень , 2008 о 16:28
Да на відстані це жостко. Зрадою попахує в будь-якому випадку.
Ех життя такая несправедлива штука.
24 Липень , 2008 о 20:44
Не поверишь, но у меня такая же проблема. Я поступаю, а моя любовь в 10й класс идет
Поступил я на заочную форму обучения. А тебе рекомендую ждать, если действительно любишь её
26 Липень , 2008 о 10:20
SilverOK, занадто багато в нашому житті спокус, і я не впевнений, що дочекаюсь. Хоча хотів би.
6 Серпень , 2008 о 15:40
masterpiecer,
Життя – складна штука.. Ще пів рік тому думав, що поступлю у Львів.. тут зустрів дівчину.. провів з нею незабутній рік.. і тут вона поступає до Києва.. плюю на всі свої плани.. подаю доки і туди..
аж раптом, випускний, сварка, розхід.. зі словами “це була лише симпатія” на її вустах.. мене вбило.. потім 2 тижні відстані в 1000 км.. (взагалі без спілкування).. і повідомлення “ти і надалі робиш мені боляче, я тебе ненавиджу, мені не потрібно такого друга”.. це дівчина, яку я кохав.. до безтями.. думав і вона..
Одне тобі скажу: якщо бачиш що це ДІЙСНО взаємна любов, то тут навіть не повинно бути вагань – ЧЕКАЙ,
Якщо є якісь сумніви – краще розійтись.. ще все попереду..
6 Серпень , 2008 о 16:14
Altair, ми розійшлись. Все. Епопея закінчена. Life’s behind