Сьогоднішній випуск був записаний не в “Кабінеті”, а у львівській книгарні “Є”. Зазвичай ми не робимо записів літзустрічей, які не ми організовуємо, але для цієї не могли е зробити виняток. Бо гостею “Є” того вечора була Оксана Забужко, яка завітала до Львова в рамках всеукраїнського промо-туру з нагоди виходу свого роману “Музей покинутих секретів” і розповіла про таке:
- історію написання цієї книжки;
- дитячу гру в секрети як ключ до розуміння назви роману;
- кілька сюжетних ліній та іх переплетіння (без спойлерів);
- композицію роману;
- присутність минулого в сучасності (історичну й метафізичну);
- своїх консультатнів, що допомагали відтворити історичні реалії;
- труднощі писання романів на фоні нечітких історичних
- жінок в УПА;
- власні вірші, що збуваються.
Літературний подкаст "кабі.net" — Оксана Забужко:
Play Now |
Play in Popup |
Download (57)
1 Коментар »
Спеціальний випуск Літературного подкасту «Кабі.net» пропонує запис акції Юрія Іздрика (izdryk_y), Григорія Семенчука (semenchuk) та групи «Electrostatic Death», названої «DrumТИатр».
Вона відбувалася 17 січня – доки політики відвертали увагу громадськості, в стінах «Квартири 35» проголошувалася і втілювалася ідея зовсім іншого типу, гасло якої – «Sense, drum, road-n-roll і слава Ісусу Христу».
Акція відбувалася в рамках проекту «BLACK&WIGHT», що триватиме із січня до травня 2010 року триватиме спільний проект , який ляже в основу 32 номера часопису текстів і візій «ЧЕТВЕР».
Весь вечір був побудований навколо поняття психоактиву – входження у змінені стани свідомості. Як і було обіцяно, для їх досягнення публіка отримала психоделічну музику і, звісно, не менш психоделічні тексти (тобто мистецтво знову заявило про свою вже призабуту психоактивну функцію). Паралельно демонструвалася добірка фотографій ще одного учасника проекту, Ростислава Шпука (if_ro), який там же робив нові фотографії. Таким чином пасивній частині публіки зайняли майже всі канали сприйняття; активна ж частина мала право не тільки голосу, але й мікрофона до нього, чим час від часу користалася.
- Іздрик читає свій свіжий текст “Інфінітив”
- Семенчук читає текст “Внутрішній дагестан”
- Іздрик читає текст “Хіп-хоп”
- дует Electrostatic Death з Романом Черепанином (дримба)
- дует Electrostatic Death з Іздриком (рояль)
- Sype-відеочат з Амстердамом.
Фото – Божена Городницька
Коментарів аж 2!!! »
Зустріч, що закрила літературний сезон 2009 року, відбувалася в рамках кричичних обговорень Віктора Неборака та Ігоря Котика і була присвячена єдиному запитанню: яке видання 2009 року претендує на горде звання книжки року. Оскільки зустріч – не конкурс і не передбачає встановлення єдиного видання-переможця, то її учасники ділилися своїми читацькими враженнями, декларуючи місце нових видань у власних, внутрішніх рейтингах (і принагідно зачитували з цих книжок фрагменти).
А оскільки питання залишилося відкритим, запрошуємо вас пропонувати й свої версії в коментарях. І, звісно, пояснити свій вибір.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (39)
Коментувати »
Передостанній цього року літературний подкаст представляє чергового молодого поета, одного з наймолодших, які коли-небудь виступали в «Кабінеті» – Тараса Федірка. Попри юний вік автора розмова велася на достойному рівні інтелектуальної напруги й вийшла герметично-даоською: герметичною – бо потребує для зрозуміння і відповідної ерудиції, і вільного оперування конкретним літературним кодом, в руслі якого працюють автор та його натхненники; даоською – бо в ній багато тиші, яка приходить на допомогу, коли слова видаються неспроможними належним чином передати повідомлення. Протягом зустрічі говорилося таке:
- розлоге представлення;
- вірші: “Мигдаль” (цикл), “Читаючи пальцями”, “Вслухайся очима…”, “Я лежав у глибокому рові…”, “Що стояло у подиху …”, “Шлях – шов”, “Лежить задля нас”, “Провалом в провал…”, “Слова губи”, “Видавнене в провал…”, “Згорблений під порогом…”, “Забуте лежало долі…”,
- Кучерявий про метафізику та інтертекстуальність Федіркових текстів;
- Федірко про зміст, код і власне бачення своїх віршів;
- про поетів – своїх натхенників;
- про онтологічну порожнечу та місце фантазії у творчості;
- вірш “Невидюще, з очима, закопаними в пісок”, “Над проваллям бумерангом кинуте око”; “Тьмяно вгорі…”,
- про свої переклади з італійської: Унгаретті, Квазімодо і Павезе та читає деякі з них;
- про причини свого вибору верлібрів перед силаботонікою;
- про недовіру до мови та її причини.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (48)
Коментувати »
Навколоджазбезівська перерва в нас дещо затягнулася (передовсім з моєї вини), але нарешті ми повернулися, просимо пробачення у своїх слухачів, які не відписалися від нашого подкасту і починаємо віддавати вам борги. Перший борг – якраз місячної давності – це літературно-критичне обговорення Віктора Неборака та Ігоря Котика, присвячене книжчці “Короткі хвости” Юрія Тарнавського (Київ, вид. дім. Дмитра Бураго, 2006)
Зустріч відбулася з нагоди виходу монографії Котика “Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського”, але скромний автор майже про неї не знадував. Зате говорилося таке:
- ?чому ця книжка залишилася непоміченою читачем;
- Неборак переказує оповідання “Вистава”;
- Котик переказує оповідання “День незалежності” і “Землетрус у серці”;
- про специфіку стилістики Тарнавського;
- ліричний відступ на ґендерну тематику від викладача фізичної культури
;
- розглядаються оповідання “Троянда” і “Пропасти”
- про образність в Тарнавського, зокрема про значення побутових картин;
- двоюрідний брат атвтора Роман Матковський розповідає про життя Тарнавського;
- Неборак читає фраґмент з інтерв’ю Тарнавського, даного Володимирові Цибулькові;
- про літературну автобіографію Тарнавського “Босоніж додому і назад”.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (50)
Коментувати »
Це друга зустріч з Олегом Лишегою, присвячена його 60-річчю. На хвилі минулої зустрічі, яка відбулася за день перед цією, Лишега далі продовжував говорити про Антонича й порівнювати його з Чубаєм – за ці дві зустрічі він розробив цю тему настільки детально, наскільки це можна було зробити в не задуманій наперед розмові, подарувавши своїм слухачам таким чином як мінімум готовий матеріал для курсової роботи Поміж тим він згадував свою молодість, ділився задумом майбутньої книжки, читав притчі, розповідав про інших відомих людей (як-от Гарсія Лорка або Никифор Дровняк), пересипаючи оповідь маловідомими фактами (і, підозрюю, правдоподібними вигадками також), перескакуючи з теми на тему й повертаючись до попередніх досить часто, щоб унеможливити написання звичних шоунот до цього випуску. Та й для чого вони – вам же не треба додаткової мотивації, щоби ще раз послухати Лишегу?
А ось своїх віршів він, як не дивно, вділив пібліці напрочуд мало. Всього два: “Пісня 212″ (“Так багато суперзірок, порослих очеретом…”) і “Пісня 882″ (“Справжній тобі гербарій – гроші на деревах…”)
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (40)
Коментувати »
Олег Лишега
Олег Лишега насправді представлення не потребує. Що би ми про нього на знелио, все одно про нього не відомо нічого, і скільки б він не виступав на публіці, аурі загадки навколо нього не розвіятися. Ця зустріч відбулася з нагоди ювілею Антонича – за природної відсутності ювіляра Лишега вирішив сам трохи побути Антоничем і розповісти дещицю із того, що про нього знав. Це перша із двох зустрічей за участі Лишеги, що відбувалися протягом двох днів: ця – в середу в “Кабінеті”, друга, що буде в наступному випуску – в четвер в “Дзизі”; ця присвячена Антоничу, інша – ювілею самого Лишеги.
Навідміну від наших звичних зустрічей, які проходять у все ж діалогічному стилі, ця – суцільних монолог Лишеги, де модератор, насправді, й не був потрібен. Зразу застерігаємо, що слухати його непросто, а ще складніше розуміти. Однак знаходяться знавці, які настирно рекомендують Лишегу не просто слухати, а дослухатися – мовляв, по тезах, які він висловлює, можна написати як мінімум дисертацію, а то й дві… А тези цього разу були на такі теми:
- стиль одягу Антонича;
- сумнівне лемківське походження Антонича;
- молодий Антонич проти старого Чубая;
- про те, як львівський музей Олеки Кульчицької може посприяти в пізнанні Антонича;
- про відмінність мови Франка і Антонича;
- ще раз про лемківство Антонича;
- про Антонича і Леопольда Левицького.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (30)
1 Коментар »
Пропонуємо вам чергову літературно-критичну зустріч від Віктора Неборака та Ігоря Котика, в ході якої вони обговорюють новинки української літератури. Цього разу на розгляд попали одразу три збірки оповідань: “Не червоніючи” Оксани Луцишиної, “Тіло і доля” Тараса Антиповича і “Червоний борщ” Олеся Бережного. Схоже, що читаючи названі тексти в ході підготовки до цієї зустрічі, наші критики не отримали жодного задоволення, так що їх відгуки доволі саркастичні. Втім, модератор Юрій Кучерявий вперто намагався заставити Неборака з Котиком сказати про ці книжки хоч якесь добре слово, в перервах викриваючи гностичну суть української літератури. Слухайте, наскільки йому це вдалося.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (32)
1 Коментар »
21 жовтня в “Кабінеті” у форматі зустрічі відбулась П’ята інтерпретація Антонича, організована Центром гуманітарних досліджень. Приводом для зустрічі стало видання повного зібрання творів Антонича у видавництві “Літопис”. На зустрічі виступили дослідники творчості Антонича та упорядники цієї антології – кандидат філології Ірина Старовойт та аспірант філології Данило Ільницький. Розмова здебільшого точилася навколо видання, але зачіпала між іншим і таке:
– що ж таке повне зібрання творів і для чого воно потрібне у випадку Антонича;
– особливості цього конкретного видання, підхід до його упорядкування та оформлення;
– рукописний фонд Антонича в бібліотеці Стефаника, його історію і сучасний стан;
– що розповідають чернетки Антонича;
– прозові спроби Антонича (читається фраґмент роману “На другому березі”);
– попередні видання Антонича і долю його текстів при Радянському Союзі;
– символ свастики у вірша Антонича;
– датування незакінчених Антоничевих фраґментів;
– театральне читання віршів Антонича від актора Олега Стефана;
– Антонича як перекладача;
– дві редакції п’єси “Довбуш”;
– яким Антонич уявляється дослідникам своїх текстів.
Standard Podcast:
Play Now |
Play in Popup |
Download (31)
Коментувати »
