Тарас Федірко

Передостанній цього року літературний подкаст представляє чергового молодого поета, одного з наймолодших, які коли-небудь виступали в «Кабінеті» — Тараса Федірка . Попри юний вік автора розмова велася на достойному рівні інтелектуальної напруги й вийшла герметично-даоською: герметичною – бо потребує для зрозуміння і відповідної ерудиції, і вільного оперування конкретним літературним кодом, в руслі якого працюють автор та його натхненники; даоською – бо в ній багато тиші, яка приходить на допомогу, коли слова видаються неспроможними належним чином передати повідомлення. Протягом зустрічі говорилося таке:

розлоге представлення;
вірші: «Мигдаль» (цикл), «Читаючи пальцями», «Вслухайся очима…», «Я лежав у глибокому рові…», «Що стояло у подиху …», «Шлях — шов», «Лежить задля нас», «Провалом в провал…», «Слова губи», «Видавнене в провал…», «Згорблений під порогом…», «Забуте лежало долі…»,
Кучерявий про метафізику та інтертекстуальність Федіркових текстів;
Федірко про зміст, код і власне бачення своїх віршів;
про поетів – своїх натхенників;
про онтологічну порожнечу та місце фантазії у творчості;
вірш «Невидюще, з очима, закопаними в пісок», «Над проваллям бумерангом кинуте око»; «Тьмяно вгорі…»,
про свої переклади з італійської: Унгаретті, Квазімодо і Павезе та читає деякі з них;
про причини свого вибору верлібрів перед силаботонікою;
про недовіру до мови та її причини.