«Чим був для України радянський період? Моє дослідження не дає відповіді на це запитання. Більше того, воно показує, що остаточна відповідь на це запитання неможлива; неможлива поза конкретним моментом у часі, коли його поставили. Я пропоную спільно подивитися на той образ Радянського Союзу та радянської України, який випливав із інтерв’ю з різноманітними людьми, яких ідентифікували як інтелектуалів їхні колеги. Ці розмови відбувалися у Львові, Києві, Одесі, Донецьку й Харкові в 2010-2011 роках. Через події, що тривають в Україні з листопада минулого року моє дослідження стало очевидно історичним – я розповідатиму про те, яким було ставлення до радянського, а ми всі є свідками того, як воно змінюється й змінюватиметься надалі. Запрошую разом поміркувати над причинами і наслидками певних зафіксованих мною інтерпретаций.
У доповіді дослідниця торкається таких моментів:
- як ставлення українських інтелектуалів до Радянського Союзу відрізнялося від їхнього ставлення до Української СРСР;
- різні розуміння “радянського”, а також про слова “совєцький” та “радянський”;
- що дискусія про радянське минуле розповідає нам про українських інтелектуалів.»
Чергова подія в рамках подкастів Академрізниці від Центру гуманітарних досліджень – круглий стіл ‘Жінки та місто’. У події взяли участь культурні, суспільні та наукові діячки та активістки Львова, які міркували над досвідом перебування жінок у міському просторі та окреслили проблеми, з якими мусять давати собі раду жінки.
Спілкувались:
Адель Діанова
(директор Всеукраїнського єврейського благодійного фонду “Хесед-Ар’є”) про “Дієву любов до Львова”;
Оксана Кісь
(дослідниця) про “Жіночі риси в історичному обличчі міста”;
Євгенія Нестерович
(критик, журналіст) про “Порядну львівську пані: практика самообмежень”;
Анна Оксютович
(дослідниця) про “Мрії про соціальне життя жінок-працівниць у Львові”;
Вікторія Середа
(соціолог, доцент ЛНУ) про “Гендерну сегрегацію міського простору”;
Марта Чумало
(заступник голови Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи”) про “Чи жінки у Львові теж “львів`яни?” (насильство та дискримінація в громадському та приватному просторі)”;
Наталка Шпот
(психолог, консультант) про “Жінки і бізнес у Львові”.
Posted on 12 березня 2014 by Відкритий Університет
Фрагмент лекції старшого економіста CASE Ukraine Володимира Дубровського, присвяченої найбільш поширеним небезпечним економічним стереотипам та ілюзіям українського суспільства. Запис здійснено в Українському Домі, Київ, 6 лютого 2014 року.
Голова меджлісу кримсько-татарського народу Енвер Арпатли в ефірі спільного проекту Громадського Радіо і “Європа Плюс” – про настроі серед кримських татар і у Криму взагалі.
Андрій Дещиця: “Потрібно розмовляти з тими, хто хоче приєднатися до Росії”. Міністр закордонних справ України заявляє, що Крим Україна не віддасть, але до переговорів з тими, хто ініціює референдум, уряд готовий.
Перший випуск програми про права та владу місцевих громад. При мікрофоні Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, а також Ірина Соломко, авторка та ведуча програми. В розмові експерт пояснив, чому розвиток країни неможливий без розвитку місцевого самоврядування, яка модель співіснування центру та громади є ідеальною і чому реформа місцевого самоврядування – завдання № 1 для нової влади.
Польське відомство національної оборони повідомило, що незабаром до Польщі прибуде кільканадцять американських літаків F-16 та кількасот американських солдатів. Тимчасом опозиційні видання наголошують, що імперіальна політика Владіміра Путіна є результатом ряду помилок по відношенню до Москви, яких допустилася нинішня влада Польщі.
Продовження
Свіжий епізод “Антени” Ірини Славінської – про моду і не тільки.
Відома українська кутюрьє Вікторія Гресь цього року святкує 20-річчя свого дому моди. Розмова з нею крутиться не тільки навколо красивих суконь, але і навколо політичних, економічних і екологічних проблем.
У Варшаві відбулося засідання Ради Нацбезпеки, присвячене становищу в Україні. Президент Броніслав Коморовський повідомив, що отримав повні гарантії безпеки для Польщі з боку США та НАТО від президента Барака Обами. На думку Коморовського, Польща може почуватися повністю безпечною. Проте опозиційні видання не сумніваються, що у випадку успіху Путіна в Україні, Москва атакуватиме держави Балтії та Польщу.
Продовження
«Чим був для України радянський період? Моє дослідження не дає відповіді на це запитання. Більше того, воно показує, що остаточна відповідь на це запитання неможлива; неможлива поза конкретним моментом у часі, коли його поставили. Я пропоную спільно подивитися на той образ Радянського Союзу та радянської України, який випливав із інтерв’ю з різноманітними людьми, яких ідентифікували як інтелектуалів їхні колеги. Ці розмови відбувалися у Львові, Києві, Одесі, Донецьку й Харкові в 2010-2011 роках. Через події, що тривають в Україні з листопада минулого року моє дослідження стало очевидно історичним – я розповідатиму про те, яким було ставлення до радянського, а ми всі є свідками того, як воно змінюється й змінюватиметься надалі. Запрошую разом поміркувати над причинами і наслидками певних зафіксованих мною інтерпретаций.
